Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!
Ёо, ребятки! Че как жизнь? Меня зовут Артем, но все мои кумары зовут меня Артик. Я решил вам рассказать свою историю, как я закинул закладки в свою жизнь, взял коксик и стримил на ютуб для всех торчков.
Начнем с того, что я мягко говоря люблю поотъебаться, так что мутить и курить драп - это для меня настоящий рай. Я всегда искал новые приключения и баловства, и однажды ко мне пришел вдохновение - стриминг! Я подумал, почему бы не совместить свое любимое занятие с кайфом от коксика?
Конечно, я не замудрялся искать дербаны в городе, я вырос на них. Моя команда и я знали каждое место, где можно было подрочить зеленый. Ходили, домыслив, как бороться с репрессией и кайфовали на полную, но это было лайтовое дербанчение. Однако, я решил поднять бар и взять коноплю на следующий уровень.
Так что-то меня посетило и я решил взять коксик. Знаю, что это банально, но хотелось чего-то нового, чего-то яркого. Я знал, что это та штука, которая открывает новые границы и пробуждает внутреннего монстра.
Но, как мне достать эту первоклассную срань? Я пошел дербанить свои связи в нашем городке и наткнулся на парня по кличке Шляпа. Он знал свою работу и мог помочь мне сделать свою первую покупку. Шляпа сказал, что знает подходящего дилера и может меня привести к нему, но нужно было заплатить хорошие бабки.
Я, не задумываясь, согласился и мы поехали в неизвестное место, где меня ждал пидорас по имени Свист. Хоть я и был волнован, но мне срать, я хотел свой коксик. Мы встретились с Свистом в подъезде, где он уже нас ждал, держа в руке белый порошок, который должен был дать мне сногсшибательный кайф.
Sвист, смотря на меня снизу вверх, протянул руку и я протянул ему деньги. Он улыбнулся, как шкура, и сказал: "Ну, здравствуй, нарко-турист. Береги свою жопу, потому что это легкая дрянь, иначе кто-то может засветить тебе совсем другую песню".
Вах, да я уже представлял, как я буду стримить свой первый настоящий кайф на ютубе. Лайки, подписчики, все это уже плавно прокручивалось у меня в голове.
Возникла легкая паника, и я решил, что перед великим стримом нужно взять себя в руки и сделать этот кайф незабываемым. Я вернулся домой, достал свой бонг и налил ледяную воду в его пузырек.
Взяв коксик, я начал дрочить его, мутить по полной программе. Уже мое тело начало ощущать волну эйфории, и я понял, что все готово для великого шоу. Я включил камеру и начал стримить свой коксиковый кайф для своих торчков на ютубе.
Бро, это было что-то невероятное! Я чувствовал себя как настоящий бог наркотиков, легенда муты и коноплетелей. Я рассказывал о своем опыте, курил драп на глазах у зрителей и наслаждался каждой секундой этого кайфа.
Конечно, я уже предвкушал свою славу и мечтал о том, чтобы стать настоящей звездой стриминга. Ведь кто другой может такую драпаку стримить для всех? Мне начали писать комментарии, благодарить за откровенность и просить больше контента в этом стиле. И все это стимулировало меня и подталкивало на еще более грандиозные стримы.
Но, бро, я не мог продолжать такое безнадежное погружение в наркотики. Я был на грани провала, и мне нужно было остановиться. Фух, ну наконец-то я осознал, что поступал крайне идиотски и что на кайфе нет будущего и славы.
Так что, ребятки, углубляться в такую херню - не лучшая идея, поверьте мне. Вам не нужно такое дерьмо в жизни. Надеюсь, моя история развеяла ваши мечты о стриминге наркотиков. Хейтерам, проходите мимо, я уже обжегся этим говном и теперь строю собственное будущее без этой хуйни. Всех люблю и рад видеть на пути к чистой жизни!